UFW: початок

Так, пірнула і занурююся в світ прекрасного.

Прекрасне манить і паморочить (не знаю чи є таке слово, але якщо на тиждень моди люди дозволяють собі так вдягатися, то в тому, що вигадувати нові слова немає нічого такого вже й кримінального).

Destination unknown: показ мод в ДНР

Автор в Відео, Показ мод | 0 коментарів

В сраку UFW, у Донецьку пройшов показ мод “Виродження”, ой ні… “Відродження”!

Трек підібрали ідеально – destination unknown не те слово, хоча “Highway to hell” теж нічого б вписався.

БЛожкін

Автор в Epic fail, Мистецтво, Політика | 0 коментарів

Ви, звичайно, чекаєте від мене про фешн-вік (не бачила ще жодної фото), але для мене на сьогодні основне диковисько в словах Боріса-нашего-Ложкіна, який написав, що “Миллионы украинских граждан исторически тяготеют к русской культуре, да что там тяготеют – просто являются носителями русской культурной традиции. Наша задача – сделать так, чтобы они не чувствовали себя чужими внутри украинского политического проекта“.

УКРАІНСКІЙ ПОЛІТІЧЄСКІЙ ПРОЕКТ!

В будь-якій нормальній країні такі слова були б останніми у кар’єрі державного мужа, але не у нас. У нас же з цього приводу збирається ціла тусовочка людей, які терпіти одне одного не в змозі, що не заважає протокольно цілуватися в ясна і робити вигляд, що, в принципі, так і треба.

А поки вони це роблять, нам залишається зачудовано бавитися зі сферичним фаллосом у вакуумі, бо інакше визначення Ложкіна я назвати не можу. Сум.

Повертаюся

Автор в Блог, Шоубіз | 0 коментарів

Довгий час рагу.лі були для мене способом перероблювати негативну енергію в позитивну. Сміх чарівно здатний полегшити процес примирення з фактом існування навіть таких персоналій як Сергій Пастух. На жаль, останнім часом сил не вистачає навіть сміятися. Все серйозно, все переважно гнітюче і хочеться свідомо уникати мішури шоубізу і бомонду, розмір впливу якої на соціум, здавалося, зменшився до мікроскопічних розмірів. Сміятися я собі підсвідомо не дозволяла і не хотілося, в принципі.

Ну але важко стриматися, коли бачиш Ірину Білик, в образі хтивого напівпритомного, але досить зосередженого глиста, що символічно протискається саме поміж дуп. Це, до речі, такий їй подарунок від коханого, що тільки додає пікантності, бо сама по собі без чоловічих дуп у кадрі Ірина для нього, вочевидь, не така сексуальна.

Ох вже цей світ високих стосунків українського шоубізу) Я навіть трохи скучила.

Стабільність

Автор в Блог, Образи дня | 0 коментарів

Боже, за останні місяці в нашому шоубізі наскільки все не змінилося, що навіть Кульбаба тулиться хоч і до нового спонсора, але у знайомому вже піджаку. Про незмінність вульгарності я писати не буду. Тут, здається, навіть прогрес)

А взагалі, що цікавого сталося?

:(

Автор в Epic fail, Блог | 0 коментарів

Ох, фото жінок, що воювали в АТО у вечірніх сукнях (як на підбір ніби з гардеробу Камалії) – це щось позамежне. Фото не буде з поваги до жінок, але якщо хочете, то можете загуглити, це проект Радіо Свободи, яке з легкістю можна перейменувати в Радіо Свободи Несмаку.

Дивовижно, що у 21 столітті у прогресивному (як для нашої країни) змі працюють люди, що перетворюють жінок на неоковирних мавп, бо в головах цих людей все, що в стразиках і блищить, то і красиво, і жіночно, а права на жіночність з природньому для себе образі (власне обраному цими жінками) просто не існує.

У мене питання, коли буде фотосесія з бійцями АТО в трико, штанях з буфами і набивних куртках? Це ж теж так красиво.

UPD. Виявилося Радіо Свободи просто поширило цей фотопроект. Це, звичайно краще ніж творити таке, але теж погано, бо нащо ж його множити і розповсюджувати.

“Вежливые человечки”

Автор в Політика, Поліція ЗМІ, РАГУ.ЛИ РОССИЯ | 0 коментарів

Я вважаю, що людям, які створюють таке, не місце навіть в пеклі, хоча б тому, що сам дитячий журнал випущений в ЛНР вже пекло.

Бідні діти, яким потрапить на оче це візуальне і інформаційне одоробло, їх травмуть на все життя, не залишивши жодного шансу уникнути естетичної радіації. Власне я знаю, про що говорю, мені теж не пощастило і з совка я пам’ятаю оці всі “я сижу на вишеньке, не могу накушаться, дядя Сталин (чомусь от саме Сталин) говорит “надо маму слушаться“. Хіба це не травма?

Єдине з чим важко не погодитися, так це з характеристикою “познавательно развлекательный журнал”. Дуже пізнавально в розрізі вивчення існуючих психічних розладів.

(більше…)

Слідами Наталії Кличко

Автор в Відео, Політика | 0 коментарів

Так, я зрозуміла, що якщо ти не перекроєна як Ірина Білик, не вульгарна як Камалія, не напівгола, як Віагра, не відверто безголоса як Поплавський і не любиш люрексні піджаки як Іво Бобул, одним словом, не дратуєш якимось таким очевидним спосом, то співочу кар’єру починати в Україні можна. Може бути статично, неприродньо, натужно, пустооко, марудно, ніяк, але це не настільки нехибні характеристики, тому на них зважати необов’язково (всі деталі в попередньому статусі).

На щастя, звичайно, завжди є люди, які більш наочно демонструють, що незалежно від можливостей стати ким завгодно, певні ролі на себе краще не приміряти. Хоча і тут, я гадаю, якісь слабкі емоційні дами побачать і талант, і щирість, і нового “Сєрова”, і вот ето вот всьо.

А взагалі ви здивуєтеся, але і Камалію, і Білик, і т.д. певний час тому висвітлювали у максимально позитивних фарбах, хоч би як вони не працювали над своїми образами. Ну така кінська срака, на якій методично малювали Джоконду і Джоконда навіть починала проступати перед очами зачудованої публіки. Тепер звичайно все змінилося. Велику сраку почали називати сракою всі (і Ганна Герман тому доказ), а от менші поки що ні, бо вони ж за розміром не такі дискомфортні.

Прийшов час орієнтуватися на менші! Революсьйон.

І да, нагадаю, що в чомусь людина може бути класна, а в чомусь рагуль. І я теж, я в курсі.