Бал є бал

20.18, я прийшла додому після складного робочого дня і подумала, що немає часу передивлятися весь рсс, в якому назбиралося тисячі 3 новин про світське життя останнього місяця, щоб обрати для вас шось найцікавіше. Тож… Тож я вирішила просто придумати ідеальну подію під такий привід і погуглити, а раптом хтось вже щось таке провів.

У випадку з ДНР ніяких “раптом” не буває. Люди знаходяться у стані постійного пошуку прекрасного, щоб пересрати його своїм відчуттям того, яким це прекрасне має бути.

Якщо описувати одним словом, то вийшло очоєбно.

Здалося, що я передивляюся екранізацію якогось дуже бракованого “олов’ного солдатика”. Все це, звичайно, тому, що чоловікам на балу переважно не дали права вдягтися на свій смак, а видали спеціалізовані гусарські костюми. І, як мені видається, це не допомогло. Такої сумної казки навіть Андерсену не вдавалося написати. Крім того, там ближче не до “солдатиків”, а до “свинопасів”, тим паче, кого пасти вистачало.

Читати далі

Pastukh. Halloween edition.

Є люди, яким ніякі костюми сьогодні не потрібні.

Синя Борода. Версія Залевського.

На фоні колекції Залевського казка про Синю Бороду виглядає не такою вже й моторошною.

Плачєт дєвушка, а з нею і я

Колись давно, коли ще звірі говорили, Женя Осін наніс мені надзвичайну травму шедевром “Плачет девушка в автомате, кутаясь в зябкое пальтецо. Вся в слезах и в губной помаде. Перепачканное лицо“.

Минули роки і травма тріумфально повернулася.

Принцеси і прЫнц

Конкурс краси “Міс принцеса України”. М’ясо і продюсер.

Тут я їх розумію, без 100 грамів ніяк.

Більше м’яса

Про моду

Нарешті світову моду присвячують українській політиці.

Коли аристократизм зашкалює

Підіймаю повіки, бо бомонд щось надто розслабився.

Для ефектності почну з балу. Так, бали у нашій країні не припиняються, бо це найпростіший спосіб торкнутися до прекрасного світу еліти.

Ну з характеристикою “прекрасний” я, звичайно, загнула. Який вже є. Як, в принципі, і еліта.

Найбільше балів за останні роки пройшло в Одесі і цей теж не виключення. Там же тепло, можливо організаторам просто напекло в голову.

Бал є бал…

Гнітюча краса бомонду на Одеському кінофестивалі

Так друзі, я вам принесла кілька кілограмів фоточок навколоодеського бомонду.

Традиційно нагадую, я тут пишу не про кінофестиваль, а про людей, які принесли на нього додаткову красу. Причому, на якомусь етапі розглядання фотозвітів я подумала, що може варто в Україні запровадити податок на додану красу? Так буде хоча б якась користь від тих естетичних травм, які несуть собою деякі дами.

Я одразу скажу, що частину красунь з цього фотозвіту у місто завезли з нагоди кінофестивалю, тобто в Одесі ще не все втрачено.

Але була і інша частина, яка несамовито нагадувала, що Одеса – портове місто, мужики часом заїжджали дуже ненадовго, то приваблювати їх треба було блискавично. А що може привабити блискавичніше за…

Гламур збивав з ніг.

Більше гламуру

Бал є бал

Я вже давно чекаю на черговий Одеський бал (запланований на початок липня) і от сьогодні почала чекати ще дужче. Організатори виклали правила етикету і читаючи їх розумієш, яких макак чекають самі організатори, якщо прописують для них правила типу “знімайте навушники” і “виймайте руки з кишень”. Феєричний має бути бал.

Нова колекція Гуччі

Схоже, стилісти Гуччі пограбували студію Мосфільм. Точніше той її департамент, що спеціалізується на фільмах про алкоголиків.

Такий одяг може бути виправданий тільки у випадку, якщо це вирізка з журналу “Крестьянка” з порадою як зв’язати костюм своїх 5тирічній дитині. Причому зразка 70-го року.

Більше Гуччі

Сторінка 10 з 49« Перша...89101112...203040...Остання »