Андре Тан для кожного з нас
Як жаль, що Андре Тан шиє свій одяг переважно для дівчат. Це така дискримінація, таке утискання прав жінок. Чому тільки вони мають це носити?
Але надія є!
Це ж хлопець? Так?
PS. Це не хлопець. Але, хлопці, ви теж можете це носити! Ви ж сильна стать. Підтримайте нас.
Одеський осінній бал
Всі знають, що понеділок важкий день і я не збираюся робити його для вас легшим – прийшов час для відбірної єбали. Точніше відбірного “є бала”.
“Ценителям ускользающей изысканности прошлых веков стоит обратить внимание на «Одесский Осенний Бал»”, – прочитала я і як поціновувач естетичних девіацій звичайно ж звернула.
Вишуканості традиційно я не знайшла, зате незграбної претензії на неї скільки завгодно!
Той випадок, коли вишуканий і світський бал найкраще описує фраза “пьяный угар качает”.
Цитую реліз далі: “Кавалеры в старинных камзолах, пышные кринолины дам, обнаженные плечи в каскаде драгоценностей, подчеркивающих изысканность парадных костюмов… Отблеск хрустальных люстр в мерцании блестящих тканей, создающих самую настоящую магию красоты”.
Намагаюся знайти хоч щось з вищезгаданого і не можу.
Бачу робочого і колгоспницю після ребрендингу, кринолін перешитий з прапорів СССРу і занадто тугий корсет, який не буду коментувати.
“Мы к Балу готовы, а Вы?”
І тут мене френдстрічка така зненацька запитує “Мы к Балу готовы, а Вы?”
А. Я. Не. Готова.
Скільки вже бачила тих українських балів і ні разу не була до цього готова. Хіба можна підготуватися до кишкової палички? Чи до того, щоб голуб насрав тобі на обличчя? З українськими балами так само. Але ви все одно готуйтеся. Скоро буде.
Періс Хілтон і всі-всі-всі
Тубільці племені мумба-юмба ведуться на бусікі, але наші світські леви і левиці ще дурніші і ведуться навіть не на бусікі, а на Періс Хілтон, користі від якої набагато менше.
Чесно кажучи, я не думала, що Періс ще може когось цікавити (і що вона ще не знюхалася в кізяки), але потім згадала, що навіть Кобзон і Едіта П’єха в деяких частинах нашої країни залишаються популярними (і що треба-таки знюхатися в кізяки, щоб таких розважати).
Так от, Періс приїхала відкрити клуб Міністеріум, відіграти кілька сетів і заспівати. Столики коштували від 20 тисяч і люди, які прийшли і заплатили таке, щоб послухати як нявчить Хітлон, таки знайшлися. Причому знайшлися настільки, що вільних місць не було. Ну правильно, за 20 тисяч же мізків і смаку собі не купиш, тож витрачають як можуть. Про таких ви зараз і подивитеся веселі картинки.
А ще хороший пост на тему, щоб два рази те ж саме не писати –https://www.facebook.com/elena.chelova/posts/1164812960266213
Ні-ні, це ще не Періс і навіть не Кім Кардашіан, як могло б здатися. Це нагадування про те, що дарма ми запрошуємо іноземних світських левиць, якщо в нас самих є ого-го.
Ну і що що це ого-го зроблене на 7-му километрі.
“Клуб МИНИСТЕРИУМ располагается в здании бывшего Городского Кредитного Общества, построенного в 1881 году по проекту архитектора Артура Льюикса”.
Я не розумію, чим вони вихваляються – тим, що змогли зіпсувати історичну будівлю уйобищною добудовою (дякую, що не вагоночкою оббили), не менш уйобищною підсвіткою і упоротими грифонами, яких відверто забагато?
Не вистачає перед дверима бабушок, які продають цигаркі поштучно і продавців туалетного паперу, що на ньому зображують Путіна, Януковича і подібних.
А ось і Періс Хілтон в дірці. Тут має бути якийсь глибинний смисл, але я не буду розвивати думку далі.
Щоб ви розуміли, битва з Вандербільдіхою, точніше з Хілтонихою триває. Тим більше, що в наші часи можна мірятися не лише бирлянтами, що, звичайно, спрощує боротьбу для багатьох.
І от мені цікаво, чи не виникло ні у кого бажання смикнути цей… мммм… топ донизу, щоб подивитися, чи втримається він чи ні. Хоча може це якраз задумка така.
Буржуазна богема
Скажіть, над Львовом почали розприскувати заборонені препарати? Чи звідки тобі взявся цей бомонд? Ось вам “Гламурна фотосесія львівських тусовщиків в образі “буржуазної богеми”, присвячена приїзду Фредеріка Беґбеде”.
Причому я розумію, що ці фоточки заявлені як стьоб і кітч, але зазвичай людей, який знаються на кітчі не хочеться обійняти від жалості і поплакати разом з ними.
“Самі собі Бегбеде” – це така візуалізація культу карго.
Ти поводишся як тобі здається поводиться Бегбеде і стаєш Бегбеде.
І тут є великий пройоб. Ті, хто не зможуть відростити бороду як в Бегбеде, Бегбеде не стануть. От чорт.
Причому це той випадок, коли навіть сакральна “тема цицьок” не допомагає.
Княгиня Буковелі
Коли за тиждень розглядаєш фоточки вже з 4-го конкурсу краси, то виникає питання (і це не “а чи не задохуя конкурсів?”, хоча воно теж має право на існування):
Як з такою частотою подібних конкурсів ще не всі українки стали “міс” чогось там?
Той конкурс, про який я зараз вам розкажу легко відповідає на моє питання – тому що ті, хто не стали “міс”, стали “княгинями”.
Отже, зараз я вам покажу як обирали “княгиню Буковини”, хай пробачить мене за це Буковина, я знаю, вона не винна.
Ні, це ще не княгиня. Це князь, я так розумію.
Той випадок, коли “жабо” скоріше одначає, щось однокорінне зі словом “жаба”.
Подія була елітна в усіх смислах цього слова.
Міс XXL
Коли я бачу фотозвіти вечірок з назвою “Міс Шототам”, в голові завжди виникає питання “ну чому б не назвати речі своїми іменами?”
“Міс XXL”, наприклад, можна легко було б назвати “Міс Срака-Мотика”.
Той момент, коли не дуже зрозуміло – це еротична фотосесія чи зйомка для буклету з рекламою послуг проктолога.
Така молода і такий радикуліт.
V – означає Vagina
Дизайн купальників на конкурсі краси у Маріуполі був досить неоднозачним. Втім очевидно, що коли дівчат мотивують до перемоги, то краще символом обрати букву V, а не букву П, бо остання навіює зовсім інші асоціації (теж цілком дотичні до конкурсів краси).
Хоча ні, все ж за дизайном ці купальники – повна П, а V в даному випадку означає Vagina.
Шопопало
Продовжуючи тему “міс”.
За тиждень у Києві пройде фінал конкурсу “Міс XXL”. Ні, і не сподівайтеся XXL – це просто назва журналу, а не характеристика параметрів конкурсанток, я вже знаю, я бачила відбір кандидатки на титул від Львова.
Якщо стисло, то конкурс треба було називати “Міс Шопопало”, якщо хочеться розгорнутіше, то гортайте фоточки туди сюди.
Шопопало в чому попало.
“Підозрюю, що дівчата показували чиюсь колекцію,” – написала я і все-таки не полінувалася полізти подивитися чию. І це тема для окремого посту, але я дизайнерку в чомусь навіть розумію, кожен з конкурентками бореться по-своєму, ця спотворює одягом.
Я розумію, що подібні баби в павиних костюмах – це матеріалізація чийогось прагнення до прекрасного, але чого я збагнути не могу, так це, що там в голові відбувається, що тяга до прекрасного виливається у таку візуалізацію.
Дякую хоч пір’я не з дупи.
Хоча ні, не дякую, якби було з дупи, то гармонійності в образах цих почвар було б більше.
Міс Україна
Днями в Києві пройшло свято краси “Міс Україна”.
Традиційно головна краса була не на сцені.
Це жюрі і тут виникає логичне питання: “Що ці люди можуть знати про красу?”
Вершини Гімалаїв не йдуть ні в яке порівняння з вершинами українських світських левиць.
Нещодавно читала в новинах, що Майкл Джексон, виявляється, живий. Мушу вас розчарувати – це не Майкл Джексон. Це пластична хірургія і невтримність української “еліти” в цьому напрямку.
