Деякі конкурси краси несуть тільки користь.
От, наприклад, “Міс Стоматологія” – по-перше, тепер ви знаєте, що під халатами стоматологи такі ж люди, по-друге, страждати в кріслі тепер легше, достатньо лише уявити цю картину, по-третє, ви наочно можете переконатися, що і якої якості можна наїсти здоровими зубами:)
Навіщо це самим стоматологам, мені сказати важко.
Росіянка на конкурсі Міс Всесвіт була в костюмі Птаха Миру.
Могли б назвати простіше – Піс Дав.
Можна навіть одним словом.
І без В.
Зараз буде злий пост і я дуже прошу вас утриматися від боді-шеймінгу (критики дівчат за зайву або не так розміщену по тілу вагу), тому що справа взагалі не в цьому.
Мені надіслали фото з чергового конкурсу, що проходить у Вінниці. Я видихнула і зрозуміла, що ці м’ясофабрики мене дуже виснажують, тому що вони проходять по всій країні ледь не щотижня, тьолочки на них біжать аж підскакують, тому що кожна вірить, що до Голівуду після перемоги рукою подати, а як ні, то пісєчка зростає у вартості з кожним титулом, а проводять ці конкурси їх зазвичай люди… ну ви там побачите на фото.
Це фото для привернення уваги. Ви точно зачепитеся за нього оком тому я його і поставила.
Українські конкурси краси, безглузді та нещадні. В першу чергу тому, що роздягають навіть тих дівчат, яких мали б відсіяти на першому етапі. Чим це пояснити? Окрім як неадекватністю організаторів, я не знаю як.
Коли я дивлюся на знімки відборів на конкурсах краси, я усвідомлюю, що на фото не я, але соромно від видовища чомусь мені.
І тут головне.
Чомусь в жюрі в регіональних конкурсах краси суддями виступають такі прекрасно круглі люди, які чомусь вирішують, що саме вони достойні судити купу юних дівчат у купальниках. Вони погоджуються на суддівство в цьому конкурсі не завжди адекватних представниць слабкої статі і роздягають навіть тих, з ким і в одязі все зрозуміло.
Вони добровільно пробивають дно і переконана, що при цьому почуваються абсолютно нормально – ну а шо такова пасматрєть на тьолочєк в купальнику, щоб потім одній з них дати титул, який за великим рахунком нічого в її житті не вирішить.
Зараз ви дізнаєтеся про Одеську юридичну академію все те, що давно хотіли і не хотіли, і навіть те, про що боялися запитати.
А боятися є чого – нещодавно там пройшов конкурс краси і це було страшно красиво.
Одеська юридична академія – колиска всебічно обдарованих талантів.
До речі оцей вотермарк “трасса Е-95” на знімках нічого не значить окрім назви сайту, з якого я їх взяла. Хоча визнаю, асоціація першого порядку спрацьовує безумовно.
*несамовито регочу, витираючи сльози*
Прийшов час міняти звичний образ Феміди на якийсь такий.
В дитинстві одними з найбільш лякаючих мене персонажів були злі гноми, які всіляко псували життя казковим красуням.
Я виросла, але нічого не змінилося, гноми мене все так же лякають як і раніше, особливо ті, які проводять “конкурси краси”. А найдужче такі активні гноми як цей, тільки нещодавно воно проводило конкурс “Княгиня України”, і ось знову, цього разу “Міc Принцеса України”.
Трошки процитую реліз конкурсу, бо там дуже чітко проглядається “мозок рака”.
«Негарних дівчат не буває, бувають нерозумні». А коли розум працює у правильному руслі, тоді й свідомість того, що ти особлива приходить само собою. А 7 національний конкурс краси «МІС Принцеса України» 2016 неабияке тому підтвердження!
Шо де чому яке підтвердження мені важко сказати, але розум у цьому конкурсі здається ні до чого.
Де він тільки набирає дівчат такими штабелями?
Хоча…
“Метою конкурсу «МІС Принцеса України» 2016 є розвиток української краси та достойне представлення її наявності за кордоном”.
Коли за тиждень розглядаєш фоточки вже з 4-го конкурсу краси, то виникає питання (і це не “а чи не задохуя конкурсів?”, хоча воно теж має право на існування):
Як з такою частотою подібних конкурсів ще не всі українки стали “міс” чогось там?
Той конкурс, про який я зараз вам розкажу легко відповідає на моє питання – тому що ті, хто не стали “міс”, стали “княгинями”.
Отже, зараз я вам покажу як обирали “княгиню Буковини”, хай пробачить мене за це Буковина, я знаю, вона не винна.
Ні, це ще не княгиня. Це князь, я так розумію.
Той випадок, коли “жабо” скоріше одначає, щось однокорінне зі словом “жаба”.
Подія була елітна в усіх смислах цього слова.
Коли я бачу фотозвіти вечірок з назвою “Міс Шототам”, в голові завжди виникає питання “ну чому б не назвати речі своїми іменами?”
“Міс XXL”, наприклад, можна легко було б назвати “Міс Срака-Мотика”.
Той момент, коли не дуже зрозуміло – це еротична фотосесія чи зйомка для буклету з рекламою послуг проктолога.
Така молода і такий радикуліт.
Дизайн купальників на конкурсі краси у Маріуполі був досить неоднозачним. Втім очевидно, що коли дівчат мотивують до перемоги, то краще символом обрати букву V, а не букву П, бо остання навіює зовсім інші асоціації (теж цілком дотичні до конкурсів краси).
Хоча ні, все ж за дизайном ці купальники – повна П, а V в даному випадку означає Vagina.
Продовжуючи тему “міс”.
За тиждень у Києві пройде фінал конкурсу “Міс XXL”. Ні, і не сподівайтеся XXL – це просто назва журналу, а не характеристика параметрів конкурсанток, я вже знаю, я бачила відбір кандидатки на титул від Львова.
Якщо стисло, то конкурс треба було називати “Міс Шопопало”, якщо хочеться розгорнутіше, то гортайте фоточки туди сюди.
Шопопало в чому попало.
“Підозрюю, що дівчата показували чиюсь колекцію,” – написала я і все-таки не полінувалася полізти подивитися чию. І це тема для окремого посту, але я дизайнерку в чомусь навіть розумію, кожен з конкурентками бореться по-своєму, ця спотворює одягом.
Я розумію, що подібні баби в павиних костюмах – це матеріалізація чийогось прагнення до прекрасного, але чого я збагнути не могу, так це, що там в голові відбувається, що тяга до прекрасного виливається у таку візуалізацію.
Дякую хоч пір’я не з дупи.
Хоча ні, не дякую, якби було з дупи, то гармонійності в образах цих почвар було б більше.
Днями в Києві пройшло свято краси “Міс Україна”.
Традиційно головна краса була не на сцені.
Це жюрі і тут виникає логичне питання: “Що ці люди можуть знати про красу?”
Вершини Гімалаїв не йдуть ні в яке порівняння з вершинами українських світських левиць.
Нещодавно читала в новинах, що Майкл Джексон, виявляється, живий. Мушу вас розчарувати – це не Майкл Джексон. Це пластична хірургія і невтримність української “еліти” в цьому напрямку.