Гримаси моди в Росії

Друзі, я не хочу, щоб ви дуже засмучувалися через наш тиждень моди. Все, насправді не так погано у порівнянні. У порівнянні з тижнем моди в Росії.

Цитую: Зато среди толпы легко разглядеть бывшего командующего армией ДНР Игоря Гиркина (Стрелкова). Его присутствие на светском рауте не вызывает вопросов, когда вспоминаешь новостные сводки о том, как Вика Цыганова участвовала в митинге в поддержку жителей Севастополя, записывала гимн Новороссии и рассуждала о том, что «пластиковые персики из Европы напичканы антибиотиками», «в Баренцевом море плавает не хуже итальянского лосось», а «крымское шампанское никак не уступает французскому», сразу после введения санкций России на продукты стран Запада и Евросоюза. Рядом со Стрелковым молодая спутница в кафтане от дизайнера, точно таком же, что висит на одном из манекенов. И тут надо четко понимать, что на свои показы Алессандро Микеле одевает, например, Флоренс Уэлч, Николя Гескьер — Шарлотту Генсбур, а Вика Цыганова — спутницу генерала ДНР.
Сама виновница торжества охотно раздает интервью и позирует фотографам: «Я черпаю вдохновение в архитектуре, в русских храмах, соборах. Потому что эта красота уникальна. Одно дело смотреть на панельный дом, другое — на русские монастыри, храмы и на богослужения, которые в храмах происходят. Все это величественное, красивое и душу направляет к духовным высотам».

Куди нашому тижню до таких культурних висот!

Андре Тан для кожного з нас

Як жаль, що Андре Тан шиє свій одяг переважно для дівчат. Це така дискримінація, таке утискання прав жінок. Чому тільки вони мають це носити?

Але надія є!

Це ж хлопець? Так?

PS. Це не хлопець. Але, хлопці, ви теж можете це носити! Ви ж сильна стать. Підтримайте нас.

Патріотизм, боді-арт і слабоумство

Зараз розкажу вам анекдот.

Зустрілись якось патріотизм, боді-арт і слабоумство.

Все. Це весь анекдот. Ну хіба що зустрілись вони, а плачу я.

От ми відмовилися від ядерної зброї і зовсім забули про іншу, набагато більш ядерну. Треба її на передову виводити, вороги повмирають на місці від такої краси.

По-перше, це красиво.

По-друге, нахуя все-таки?

Вітрячооооок! Якщо уважно придивитися, то ви знайдете вітрячок. Тепер у нас теж є свій Карлсон, тільки пропелер не на спині.

Фраза “Не для цього моя квіточка цвіла” у найбуквальнішому її втіленні.

Фешн-хуєшн

Щоразу як я бачу згадку про якийсь захід, в назві якого є слово Fashion, я розумію, що це швидше за все мої паціенти. Просто так склалося, що будь-яка нудьгуюча дамочка може раптом вирішити, що вона дизайнер і, якщо при цьому немає жодних стримуючих матеріальних факторів (а у найбільших талантів якраз і немає), то моделі, якими б страхітливими вони не були, обов’язково будуть презентовані зачудованій публіці.

Причому публіка це ще й носитиме, тому що успіх в певних тусівочках вимірюється не рівнем здорового глузду, а прозорістю вбрання:)

Якби Кармен деградувала і оселилася з колгоспі Червоне Дишло, то вона б виглядала саме так.

Так, ніби сам по собі дизайн не абсолютно провальний, модель це додумалася вдягнути під нього таку білизну, яка тільки підкреслить глибину несмаку (до речі вона не одна така).

Читати далі

Колекція жуті від Надії Мейхер

Тут нещодавно у цивілізованому світі шалики дизайну доньки Дональда Трампа, визнали небезпечними для здоров’я і заборонили (справа була у легкозаймистості матеріалів).

У нашому ж світі в цей же час з’являється бутік одягу Надії Мейхер і його ніхто не забороняє, незважаючи на те, що він теж, як я бачу, несе небезпеку для здоров’я. В першу чергу для психічного.

Ні, ну це прекрасно, що у тепер у Надії є спосіб помститися новому складу Віа Гри, вбравши їх у спотворююче пропорції тіла вбрання, але треба ж ще подумати про рентабельність бізнесу. А бізнес виглядає не таким вже й перспективним з огляду на те, що цей одяг більше скидається на експерименти старшокласниць на уроках праці, аніж власне на одяг.

Тканину для колекції обирали, вочевидь, наосліп, а частину суконь так взагалі довелося шити з латок.

Шили, здається, за викрійками з журналу “Колгоспниця”.

Читати далі

Львівський тиждень моди, припини! Що ти робиш?

Дивлюся я на фотозвіти і розумію, що дизайнером на Львівському тижні моди може стати хто завгодно, головне, щоб у цієї людини був доступ до якогось ресурсу тканин і достатньо енергійності щось з ними зробити. “Наши рукі нє для скукі” – такий би девіз я обрала, щоб якось підсумувати невтримний креатив декого з учасників модного шабашу.

Причому одяг не завжди є домінуючим потворним фактором, таке враження, що модельєри намагалися відволікти увагу від невдало пошитих комплектів ще більш невдало зробленим макіяжем у стилі Сердючки кінця 90-их. І це якраз той випадок, коли мінус на мінус аж ніяк не дає плюс.

PS. Дуже хочеться побачити у коментарях відгуки від тих, хто це не просто носив би, а носив би попередньо заплативши за це гроші.

Машина часу існує і функціонує просто у Львові. Правда не вперед, а назад, не на розвиток, а на деградацію. Привіт, жахливі 80-ті!

Хочу подивитися на ту жінку, яка захоче, щоб на місці її грудей були сумні відвислі трикутички.

Читати далі

Одяг і не зовсім

Доброго ранку!

Прокидайтеся вже чи шо, я вам ось допомагаю чим можу.

У Львові проходить тиждень моди і оце я розумію спосіб самозахисту від хуліганів%)

Destination unknown: показ мод в ДНР

В сраку UFW, у Донецьку пройшов показ мод “Виродження”, ой ні… “Відродження”!

Трек підібрали ідеально – destination unknown не те слово, хоча “Highway to hell” теж нічого б вписався.

Синя Борода. Версія Залевського.

На фоні колекції Залевського казка про Синю Бороду виглядає не такою вже й моторошною.

Плачєт дєвушка, а з нею і я

Колись давно, коли ще звірі говорили, Женя Осін наніс мені надзвичайну травму шедевром “Плачет девушка в автомате, кутаясь в зябкое пальтецо. Вся в слезах и в губной помаде. Перепачканное лицо“.

Минули роки і травма тріумфально повернулася.

Сторінка 4 з 10« Перша...23456...10...Остання »