“Мы к Балу готовы, а Вы?”

І тут мене френдстрічка така зненацька запитує “Мы к Балу готовы, а Вы?”

А. Я. Не. Готова.

Скільки вже бачила тих українських балів і ні разу не була до цього готова. Хіба можна підготуватися до кишкової палички? Чи до того, щоб голуб насрав тобі на обличчя? З українськими балами так само. Але ви все одно готуйтеся. Скоро буде.

Я і бал по-одеськи

Якщо ви не знаєте як виглядає “торжество величия и красоты” (так, це цитата), то зараз я вам покажу, але одразу попрошу тих, хто з Одеси та тих, у кого слабка нервова система, відійти від екранів.

Отже, в Одесі стався черговий бал. Ну у кожного свої фетиші, у організаторів цього дійства, наприклад, просто потяг якийсь збирати потенційних доярок і ліпити з них аристократію. Виходить ефектно.

І жаба риба, бо в воді сидить.

За тим же принципом і баби, що прийшли на бал, зразу стали елітою. Ну виключно в своїх головах, але все ж.

Чомусь одразу в голові виникає образ докторської ковбаси в перетяжечках, хоча я до цього ще ніколи не бачила, щоб ковбасу прикрашали стразами.

Читати далі

Еліта Ужгорода наносить удар у відповідь

Так, ніби Луцька було недостатньо, еліта Ужгорода наносить контрольний удар.

Цього разу мова йде вже не про раут, а про цілий бал. Ну такий собі бал на кілька десятків людей. Розмах зовсім не вражає. Причому не вражає настільки, що з 15 фоточок фотозвіту (в середньому по сайтах їх десь стільки) 1 обов’язково про їжу, бо людей не вистачає, щоб заповнити ними простір (я їжу не викладатиму, не хвилюйтесь).

Життя еліту нашу нічому не вчить. Якщо ви організовуєте бал, то вірогідність потрапляння на шпальти рагу.лів майже 100-відсоткова і все одно чомусь вони настирно усі свої здибанки незалежно від масштабів називають балами. Можливо, тому що вважають, що лише на умовних балах є доречними плаття-штори.

Дуже хочеться перефразувати фразу “червоне – то любов, а чорне – то журба”, на “ой всьо, просто журба журба журба”.

Якщо ви прагнете потрапити на сторінки рагу.лів і не знаєте як, ось вам наспростіший посібник: більше яскравих кольорів і обов’язково розбавлені додатковим блиском, дешеві переливчасті тканини вбрання і така ж біжутерія, макіяж, за яким важко роздивитися риси обличчя, бажано, щоб фігура була з помітними вихилами, які треба активно підкреслити чим тіснішим вбранням, тим краще, хитромудрі аксесуари, з якими вступаєш у конкуренцію за увагу. Ну десь так.

(більше…)

Бал є бал

20.18, я прийшла додому після складного робочого дня і подумала, що немає часу передивлятися весь рсс, в якому назбиралося тисячі 3 новин про світське життя останнього місяця, щоб обрати для вас шось найцікавіше. Тож… Тож я вирішила просто придумати ідеальну подію під такий привід і погуглити, а раптом хтось вже щось таке провів.

У випадку з ДНР ніяких “раптом” не буває. Люди знаходяться у стані постійного пошуку прекрасного, щоб пересрати його своїм відчуттям того, яким це прекрасне має бути.

Якщо описувати одним словом, то вийшло очоєбно.

Здалося, що я передивляюся екранізацію якогось дуже бракованого “олов’ного солдатика”. Все це, звичайно, тому, що чоловікам на балу переважно не дали права вдягтися на свій смак, а видали спеціалізовані гусарські костюми. І, як мені видається, це не допомогло. Такої сумної казки навіть Андерсену не вдавалося написати. Крім того, там ближче не до “солдатиків”, а до “свинопасів”, тим паче, кого пасти вистачало.

Читати далі

Коли аристократизм зашкалює

Підіймаю повіки, бо бомонд щось надто розслабився.

Для ефектності почну з балу. Так, бали у нашій країні не припиняються, бо це найпростіший спосіб торкнутися до прекрасного світу еліти.

Ну з характеристикою “прекрасний” я, звичайно, загнула. Який вже є. Як, в принципі, і еліта.

Найбільше балів за останні роки пройшло в Одесі і цей теж не виключення. Там же тепло, можливо організаторам просто напекло в голову.

Бал є бал…

Бал є бал

Я вже давно чекаю на черговий Одеський бал (запланований на початок липня) і от сьогодні почала чекати ще дужче. Організатори виклали правила етикету і читаючи їх розумієш, яких макак чекають самі організатори, якщо прописують для них правила типу “знімайте навушники” і “виймайте руки з кишень”. Феєричний має бути бал.

Бал є бал

В дни войн и революций человечество находило время для балов“.

Це слова жіночки з фото, вчора вона організувала бал в Одесі. Жаль немає іншого ракурсу, але очевидно, що стриманість не її чеснота.

Перший Одеський бал

В Одесі вирішили  “відновити культурні традиції” і провести бал. Назвали його “Перший Одеський бал”, хоча він зовсім не перший, але добре, що не VIP чи там Glamour.

В анонсі заходу організатори написали “Аристократизм, достоинство, честь, красота – вот первые слова, которые ассоциируются со словом бал”, а я дивлюся на фото і думаю: “Чувак з пакетиком у карнавальному костюмі, що сидить на ньому як сідло на корові, таких асоціацій у мене не викликає”.

Втім, все як звичайно. Культурні традиції у нас чомусь люблять відновлювати саме так. “Еліта” пішла в театральні костюмерні, нагребла “традицій”, вдягла на себе і прийшла за умовним “хлібом” і видовищами.

Бал є бал – читати далі

Бал є бал

Друзі, дякую за те, що надсилаєте мені лінк на статтю про феєричний бал Допи і Гепи, але навіть сама та стаття посилається на рагу.лі. Я писала цей бал трохи більше року тому, втім логічно, що ті, хто тоді ще не читав рагул.лі пропустили як цей запис, так і той факт, що “Офіцерський бал” став, на думку читачів блогу, подією 2012 року.

Продублюю лінк на той запис ще раз – http://ragu.li/?p=9338

І це не заклик не писати мені з побоюванням, що я вже про щось писала. Я ж все-таки “санітар лісу”, маю бути в курсі справ:)

Лакшері-хуякшері

Перші дні січня для гламуру і бомонду стабільно важкі, бо треба переварити олів’є і відійти від шампанського, тому я хочу повернутися до незакритих минулорічних гештальтів – я ж бо вам же не розповіла про вручення премії Luxury у Харкові.

Уявляєте, у Харкові дійсно є премія LUXURY AWARDS! А оцей хлопець, що виглядає так ніби у нього хворі вуха і зуби одночасно насправді представник самого що не є бомонду східної столиці.

Більше лакшері

Сторінка 2 з 512345